Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бунас А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | 
Бунас А. А. Схильність до ризику в системі особистісних детермінант [Електронний ресурс] / А. А. Бунас // Збірник наукових праць Інституту психології iмені Г. С. Костюка Національної АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. - 2012. - Т. 24, ч. 6. - С. 51-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzpp_2012_24_6_8 | ||
| 2. | 
Борисюк Б. В. Вплив регуляторів росту рослин на активність мікрофлори кореневої зони рослин хмелю [Електронний ресурс] / Б. В. Борисюк, Л. С. Дем’янчук, А. А. Бунас // Агроекологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2013_3_15 Розглянуто вплив регуляторів росту рослин Біолан та Емістим С на біологічну активність грунту. Встановлено, що найбільше регулятори росту рослин вплинули на чисельність мікроорганізмів на менш родючих грунтах: Емістим С та Біолан сприяли збільшенню чисельності мікроорганізмів усіх досліджуваних еколого-трофічних та таксономічних груп на дерново-підзолистому грунті. Відмічено позитивну дію Емістиму С та Біолану на чисельність стрептоміцетів, азотобактеру, вміст загальної мікробної біомаси. Істотного впливу регуляторів росту рослин на зменшення інтенсивності мінералізаційних процесів не спостерігалось. | ||
| 3. |
Ящук В. У. Вплив препаратів Біополіцид та Екотон на поширення збудників гнилі цибулі ріпчастої під час зберігання [Електронний ресурс] / В. У. Ящук, Я. В. Чабанюк, А. А. Бунас // Агроекологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2014_1_14 Досліджено вплив препаратів Біополіцид та Екотон на поширення збудників гнилі цибулі ріпчастої під час зберігання у сховищах. На основі одержаних результатів розраховано коефіцієнт детермінації, що свідчить про залежність частки здорових цибулин після зимового зберігання від чисельності мікроміцетів у грунті під час вирощування цибулі ріпчастої. Встановлено, що обробка посадкового матеріалу препаратами Біополіцид та Екотон підвищує відсоток зберігання цибулі ріпчастої до 67 та 68 % відповідно. | ||
| 4. |
Бунас А. А. Різноманіття бактеріальних ізолятів ризосфери рослин ріпаку [Електронний ресурс] / А. А. Бунас, Я. В. Чабанюк, О. В. Лобова // Агроекологічний журнал. - 2014. - № 2. - С. 91-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2014_2_19 З ризосфери ріпаку сорту Чорний велетень виділено домінуючих представників різних таксономічних груп мікроорганізмів. На основі дублювання функцій мікроорганізмів у мікробіоценозі встановлено, що 78 % домінуючих бактеріальних ізолятів проявляють широкоспецифічні трофічні властивості. Вони можуть використовувати в своїх трофічних ланцюгах мінеральні та органічні форми азоту, а за відсутності його зв'язаних форм фіксувати молекулярний азот атмосфери з різною активністю. Доведено, що домінуючі бактеріальні ізоляти A-29, K-11 мають низку корисних у агрономічному вимірі властивостей і за інтродукції в кореневу зону рослин ріпаку забезпечують зменшення втрат азоту субстратом. На основі морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей і генів 16S pPHK встановлено, що ізолят A-29 належить до Bacillus subtilis, а ізолят K-11 до Pseudomonas aureofaciens. | ||
| 5. | 
Чабанюк Я. В. Азотфіксувальна активність бактеріальних ізолятів ризосфери рослин залежно від екотопу виділення [Електронний ресурс] / Я. В. Чабанюк, О. М. Дмитрук, А. А. Бунас // Збалансоване природокористування. - 2015. - № 1. - С. 87-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2015_1_22 | ||
| 6. |
Чабанюк Я. В. Екологічне оцінювання пестицидів та агрохімікатів за впливом на мезофауну [Електронний ресурс] / Я. В. Чабанюк, А. А. Бунас, І. С. Бровко, С. О. Мазур // Агроекологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 113-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2015_3_20 Оцінено вплив комерційних препаратів пестицидів на репродуктивну функцію представників грунтової мезофауни Eisenia fetida за допомогою молекулярно-генетичних методів COMET та TUNEL. За використання методу COMET гербіциди Примекстра Голд та Гезагард порушували структуру ДНК на 79 та 65 % від загальної кількості досліжуваних клітин, у зразках із застосуванням Харнес частка клітин із пошкодженою ДНК становила 45 %, а препарату Раундап - 15 %. За допомогою методу TUNEL встановлено, що досліджувані препарати - Примекстра Голд, Гезагард, Харнес та Раунтап зумовлювали фрагментацію ДНК клітин дощових черв'яків у обсязі 81, 67, 42 та 13 % від загальної кількості відповідно. | ||
| 7. | 
Чабанюк Я. В. Утримання мікроорганізмів-агентів поліфункціональних комплексів біопрепаратів на поверхні насіння [Електронний ресурс] / Я. В. Чабанюк, А. М. Клименко, Р. І. Дзюба, А. А. Бунас. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2013. - № 6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2013_6_8 | ||
| 8. |
Бунас А. А. Мониторинг и выделение диазотрофов из биоценозов разных почвенно-климатических зон Украины [Електронний ресурс] / А. А. Бунас // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 88-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_4_14 Наведено результати моніторингу і виділення діазотрофів з грунтів різних природно-кліматичних зон України. Найбільшу чисельність азотфіксувальних бактерій з високою нітрогеназною активністю (0,67 - 0,94 нмоль C | ||
| 9. | 
Сеник О. Динаміка часової перспективи студентської молоді південно-східних областей України в умовах соціоекономічних змін [Електронний ресурс] / О. Сеник, В. Абрамов, М. Гречкосій, В. Бедан, А. Бунас, О. Луценко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. - 2018. - Вип. 2. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknup_2018_2_19 | ||
| 10. | 
Аршава І. Ф. Вивчення компонентів Я-концепції та самовідношення у осіб з ризикованою поведінкою [Електронний ресурс] / І. Ф. Аршава, А. А. Бунас // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія. - 2013. - № 1065, Вип. 52. - С. 7-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2013_1065_52_3 | ||
| 11. |
Бунас А. А. Вплив мікроорганізмів з фунгіцидною та інсектицидною діями на біологічну активність ґрунту кореневої зони кукурудзи [Електронний ресурс] / А. А. Бунас, Є. Д. Ткач. // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2020. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2020_4_7 | ||
| 12. | 
Бунас А. А. Особистісний ресурс подолання стресу життєвої ситуації [Електронний ресурс] / А. А. Бунас, К. Д. Агішева, М. О. Суржикова // Молодий вчений. - 2020. - № 4(1). - С. 102-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2020_4(1)__25 | ||
| 13. | 
Бунас А. А. Прогностична компетентність як соціально значуща властивість особистості при прояві схильності до ризикованої поведінки [Електронний ресурс] / А. А. Бунас // Вісник Одеського національного університету. Серія : Психологія. - 2014. - Т. 19, Вип. 2. - С. 52-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_psi_2014_19_2_8 | ||
| 14. |
Бунас А. А. Теоретико-аналітичний огляд з проблеми дослідження ціннісно-смислової сфери особистості (віковий аспект) [Електронний ресурс] / А. А. Бунас, О. А. Черних // Молодий вчений. - 2020. - № 12(1). - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2020_12(1)__12 | ||
| 15. | 
Бунас А. Психологічні особливості осіб, схильних до Інтернет-сталкінгу [Електронний ресурс] / А. Бунас, А. Горбаньова // Вісник Львівського університету. Серія : Психологічні науки. - 2020. - Вип. 6. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlups_2020_6_5 | ||
| 16. |
Шерстобоєва О. В. Антагонізм Bacillus thuringiensis до фітопатогенних мікроміцетів – збудників хвороб яблуні [Електронний ресурс] / О. В. Шерстобоєва, А. Б. Крижанівський, А. А. Бунас // Агроекологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 71-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2021_2_11 Мікроорганізми-антагоністи, продукуючи бактерицидні та фунгіцидні речовини, розповсюджуються у просторі та займають різні екологічні ніші. Антагоністичну дію мікроорганізми можуть поєднувати з низкою інших властивостей, які можуть бути використані людиною для своїх цілей. Мікроорганізми - агенти біопрепаратів часто володіють поліфункціональністю дії на компоненти агроекосистеми, яка за впливу різних чинників навколишнього середовища, здатна мати позитивні і негативні наслідки. Мета роботи - вивчити вплив нових високоактивних ентомопатогенних штамів Bacillus thuringiensis на нецільові об'єкти - компоненти біоценозу яблуневого саду. При розробленні технології біоконтроля чисельності шкідливих комах яблуні з використанням В. thuringiensis виявили додатковий позитивний захисний ефект - зниження чисельності збудників грибних хвороб на поверхні листків. Оброблення листків яблуні рідкою культурою штаму В. thuringiensis 0376 через 72 год після нанесення знижувало чисельність збудника парші Fusicladium dendriticum у 7 разів, а збудника моніліозу Monilia fructigena - у 9 разів. Штам В. thuringiensis 0371 проявив найбільш високий рівень антагонізму, адже in vitro повністю пригнічував ріст і розвиток мікроміцетів на поверхні поживного середовища. На листковій поверхні застосування культури штаму 0371 знижувало чисельність Fusicladium dendriticum на 92 %, a Monilia fructigena - на 86 % через 72 год після оброблення. У польовому досліді при обробці яблунь культурою цього штаму на 7,1 % знижувався розвиток парші. Штам В. thuringiensis 787 не виявив антагонізму щодо фітопатогенних мікроміцетів при культивуванні на поживному середовищі, що може пояснюватись його нездатністю продукувати водорозчинний екзотоксин, на відміну від штамів В. thuringiensis, що є антагоністами збудників парші та моноліозу яблуні. Штам В. thuringiensis 0371 потребує подальшого дослідження і розробки його препаративних форм, адже є найбільш перспективним для створення комплексного біопрепарату з інсектофунгіцидними властивостями для застосування в екологічно безпечних агротехнологіях. | ||
| 17. | 
Бунас А. А. Особливості прояву релігійності у структурі особистісних якостей [Електронний ресурс] / А. А. Бунас, А. Я. Гельберт // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. - 2021. - Вип. 1. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2021_1_3 | ||
| 18. | 
Бунас А. А. Часова перспектива як один із чинників розгортання прогностичної компетентності особистості [Електронний ресурс] / А. А. Бунас // Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права . - 2020. - Вип. 1. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnchpu_2020_1_8 | ||
| 19. |
Бунас А. А. Ефективність застосування препарату БіоСистем Power, КС (BIOSISTEM POWER,SC) для прискорення деструкції післяжнивних решток [Електронний ресурс] / А. А. Бунас, Є. Д. Ткач, В. В. Дворецький, О. М. Дворецька // Агроекологічний журнал. - 2022. - № 3. - С. 119-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2022_3_13 Одним з актуальних питань сьогодення для агровиробників залишається утилізація післяжнивних решток з агроекоситем. Спалювання соломи та стерні вкрай радикальний та нищівний для біогеоценозу спосіб, оскільки під час горіння між соломою та грунтовим шаром за рахунок водного пару створюється умови, що температура горіння перевищує 600 <$E symbol Р>С. В результаті таких дій гинуть мікроорганізми, черви, комахи, дрібні хребетні тварини та знищується родючий шар гумусу. Вирішити питання післяжнивних решток допомагають сучасні біологічні препарати, які містять комплекс живих агрономічно-корисних мікроорганізмів. Прискорюючи деструкцію органічних мас у грунті вирівнюється співвідношення C:N, надходять органічні речовини в доступній для рослин формі, пригнічується розвиток фітопатогенів, затримується волога та активно йдуть процеси гумусонакопичення. Проведено польові дослідження з визначення ефективності нового біопрепарату БіоСистем POWER КС (BioSistem POWER, SC), який містить активні бактеріальні штами родів Paenabacillus, Azotobacter, Enterobacter та мікроміцети роду Trichoderma. Відбіргрунтових зразків проводили через 90 діб після оброблення, лабораторні дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих мікробіологічних методик. Встановлено, що застосування біопрепарату БіоСистем POWER КС (BioSistem POWER, SC) порівняно з контролем сприяє підвищенню рівня емісії діоксиду вуглецюгрунту дослідних варіантів у 2 рази, рівня целюлозолітичної активності на 23 - 34 % залежно від норми використання, антифунгальної активності грунту у 2,5 - 3 рази. Отже, біопрепарат БіоСістем POWER КС (BioSistem POWER, SC) у нормі 0,3 та 5 л/га можна рекомендувати агровиробникам для використання в осінньо-весняний період для прискорення розкладання післяжнивних решток. | ||
| 20. |
Шерстобоєва О. В. Вплив попередників та передпосівної інокуляції насіння штамом Azotobacter vinelandii 12M на врожайність кукурудзи і активність процесу азотфіксації [Електронний ресурс] / О. В. Шерстобоєва, А. А. Бунас, О. С. Дем'янюк // Збалансоване природокористування. - 2020. - № 1. - С. 120-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2020_1_18 Останні роки в Україні характеризуються збільшенням посівних площ під кукурудзою. Увага агровиробників фокусується на застосуванні новітніх технологій та інтенсифікації виробництва з метою одержання не лише значного приросту врожаю, а й поліпшення якості зерна. Традиційна технологія вирощування кукурудзи передбачає внесення високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Але порушення технології застосування, нехтування рекомендаціями та недостатній рівень наукового обгрунтування є причиною небезпечних екологічних наслідків. Тому все частіше в сучасних технологіях вирощування агрокультур застосовують екологічно безпечні елементи, які грунтуються на використанні біологічних препаратів. В умовах тимчасового польового досліду визначали вплив різних видів попередників і передпосівної інокуляції насіння штамом Azotobacter vinelandii 12M на активність процесу азотфіксації та продуктивність кукурудзи. Встановлено, що умови, які складаються в чорноземі типовому після вирощування бобових культур, є сприятливими для функціонування аборигенної азотфіксувальної мікробіоти та інтродукції штаму Azotobacter vinelandii 12M. У ризосфері рослин кукурудзи рівень азотофіксувальної активності був вище на 3 % у варіанті, де попередником була конюшина, і на 17 % де горох у порівнянні з тими самими варіантами, але без інокуляції. Комплекс властивостей, якими володіє штам Azotobacter vinelandii 12M, а саме здатність до засвоєння інертного молекулярного азоту, продукування фітогормонів та прояву антагонізму щодо фітопатогенів, надав змогу одержати врожайність зерна кукурудзи 6,79 і 6,88 т/га, яку вирощували після попередників гороху і конюшини відповідно. Зростали також показники вмісту у зерні білка (на 0,3 - 0,5 %), жиру (на 0,2 %) та крохмалю (на 2 - 3 %). У ризосфері рослин кукурудзи, що вирощували після пшениці озимої, активність процесу азотфіксації була вдвічі нижчою, ніж у варіантах із бобовими попередниками. Врожайність і якість одержаного зерна у варіантах беззмінного вирощування кукурудзи і вирощування після пшениці озимої були нижче на 0,1 - 1 %, ніж після бобових попередників. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |